Для Москви черговим головним болем стали звістки про наміри КНР продати зенітно-ракетні комплекси HQ-9 в Іран, В’єтнам, Узбекистан і Туркменістан. Китайці озброїлися принципами російської Стратегії розвитку військово-технічного співробітництва та використовують бартерні схеми для поставки озброєнь, щоб компенсувати власні витрати на покупку природного газу. Навіть більше, Пекін знижує обсяги закупівель російського газу і видавлює Москву з сегмента ринку озброєнь, де раніше вона вважала себе монополістом.

Свого часу Китай отримав можливість придбати у Радянському Союзі одну з найкращих зенітно-ракетних систем. Як завжди, Пекін, запозичивши чужий досвід, налагодив власне виробництво аналогів ЗРК С-300 під абревіатурою HQ-9. При цьому більшість фахівців погоджуються, що китайський ЗРК – це не тільки калька з російського комплексу С-300, але і компіляція декількох технологій, скопійованих, у тому числі з американської системи Patriot.

HQ-9 або "Червоний прапор" (експортне позначення FD-2000) - китайський ЗРК середньої і великої дальності нового покоління з активною радіолокаційною системою наведення. Вперше HQ-9 був представлений на виставці AAD (Africa Aerospace and Defense Exhibition), що проходила у Кейптауні в березні 2009 року.

Дотепер немає впевненості у тому, яким чином Китай отримав копію зенітно-ракетного комплексу Patriot. За однією з версій ЗРК був отриманий через ізраїльтян, за іншою – від німців. Втім, офіційного підтвердження цьому немає. У будь-якому випадку, про всі конспірологічні теорії при бажанні можна знайти інформацію на інших ресурсах, але питання не в цьому.

За оцінками фахівців, після низьки етапів удосконалень, китайський комплекс за кількома параметрами перевершує російський аналог (наприклад, за дальністю дії). З 2013 року оновлена версія отримала вдосконалену електроніку, програмне забезпечення та поліпшену бойову ефективність. Якщо радар С-300 може навести на перехоплення повітряних цілей одночасно 12 ракет, то радар системи HQ-9 – до 16 ракет. До того ж, китайці “демпінгують” і пропонують свій комплекс за ціною дешевше, ніж російський.

Дивно, що Москва “закриває очі” на виверти Пекіна і продовжує наполегливо експортувати до Китаю новітнє озброєння, у тому числі комплекси С-400. Наймовірніше, поява чергового оновленого китайського аналога “Тріумфу” з’явиться незабаром і частка Росії звузиться ще більше.

Катарський політичний тижневик щиро дивується і з гумором задається питанням: як далі розвиватимуться російсько-китайські відносини, якщо у Пакистані на озброєнні будуть китайські ЗРК, а в Індії – російські? Хоча, знову-таки, санкції, санкції … З Держдепу вже тривалий час надсилають до Делі натяки із застереженнями щодо придбання російських комплексів С-400.

Втім, в офіційній Досі варіанти вирішення схожої дилеми вже мабуть знайшли. 27 квітня посол Катару в Москві Ахмед бен Насер Аль Тані в інтерв’ю газеті “Комерсант” заявив, що “зрушень у питанні придбання Катаром С-400 поки немає”.