За останні кілька років офіційна Анкара досягла відчутних результатів у сфері розвитку національного військово-промислового комплексу. Турецькі ЗМІ пишуть: “Це викликає заздрість у всьому світі. Ще якихось 20 років тому частка вітчизняного ВПК не перевищувала 20%, а сьогодні – досягла 70%”.

У 2002 році витрати на НДДКР для військово-промислового комплексу Туреччини становили всього 49 мільйонів доларів, а станом на кінець 2019 року наблизилися до 1,7 мільярда доларів. Як наслідок, фінансування наукових досліджень в оборонній сфері збільшилися у 34 рази і, як повідомляє турецька сторона, це лише 15% від загального обсягу витрат на сферу оборони.

За даними Управління оборонної промисловості Туреччини, у 2020 році кількість реалізованих проектів, пов’язаних з виробництвом озброєнь і військової техніки досягла 700. При цьому у ВПК свою діяльність здійснює півтори тисячі турецьких компаній.

Одним з головних проектів, що відповідає геополітичним прагненням Туреччини, є розробка балістичної ракети Bora (експортна назва Khan). Компанія Roketsan презентувала комплекс Bora на міжнародній виставці оборонної промисловості IDEF у 2017 році.

В травні поточного року турецький канал Haber 7 виклав відеоролик про національну програму розробки і створення балістичних ракет. В Анкарі обґрунтовано вважають, що концепція розвитку виробництва балістичних ракет – це прямий інструмент для геополітичного впливу не тільки в країнах Середземномор’я, а й в усьому світі.

"Рішення про розробку ракети є важливим етапом, з урахуванням існуючих регіональних загроз. І хоча, балістична ракета Bora є продуктом, створеним на основі серії китайських ракет B-611 з дальністю дії 280 км, турецьким інженерам вдалося поліпшити точність влучення з 50 м до 10 м.

На представленій карті видно в яких частинах Туреччини знаходяться ракети Bora (загальна кількість яких засекречена). Коментар, зроблений в грецькій пресі стисло резюмує: "Туреччина досягла можливості, щоб вразити Афіни. Якщо турки візьмуть верх зі зброєю, що відкрито погрожує грецьким землям, жодні інвестиції або підтримка з-за кордону нас не врятують".

Слід зазначити, що в турецьких ЗМІ, і зокрема на телеканалі новин TRT Haber неодноразово заявлялося, що: “Туреччина перебуває в регіоні, де загроза застосування противником балістичних ракет досить значна. Такі країни як Сирія, Ірак і Іран – “гарячі точки”. Особливо в Сирії, де балістичні ракети відносно малої дальності можуть потрапити навіть в руки терористичної організації“.

До того ж, в Анкарі уважно відстежували події, пов’язані з військовими конфліктами в інших країнах, зокрема в Україні та в Ємені. Відтак, турецькі військові експерти звернули увагу на те, що навіть такий не дуже точний і застарілий ракетний комплекс як “Точка” (SS-21 Scarab) може мати високу бойову ефективність.

Експортні перспективи турецьких балістичних ракет

З урахуванням того, що дальність дії ракетного комплексу Bora-1 становить менше 300 км, Туреччина експортує ракетне озброєння не порушуючи Missile Technology Control Regime (Режим контролю ракетних технологій). До речі, цей тип ракет турецька армія використовувала для знищення бойовиків Робочої партії Курдистану на півночі Іраку в рамках антитерористичної операції “Кіготь орла”. І як заявляють турецькі військові, досить ефективно.

Туреччина є підписантом міжнародного Режиму контролю за ракетними технологіями (Missile Technology Control Regime - MTCR), що забороняє країнам експортувати і імпортувати ракети з боєголовками важче 500 кг і дальністю понад 300 км.

В принципі, офіційна Анкара особливо і не приховує свої наміри поставити експортний варіант балістичної ракети Khan в тюркські країни, наприклад до Азербайджану і до Туркменістану. На думку турецьких військових експертів, російські ракетні комплекси “Іскандер-М”, що базуються на території Вірменії, представляють серйозну загрозу для Азербайджану. Далі пряма мова:

"Ми знаємо, що жодна країна, у тому числі Росія, не хоче продавати Азербайджану ракети з балістичним потенціалом, і що зараз в них найпотужніша система - це комплекс TR-300 Hurricane виробництва Roketsan з дальністю дії 120-150 км. Якщо Азербайджан закупить достатню кількість балістичних ракет Khan, то він отримає серйозну стратегічну міць і важелі стримування на Кавказі.

Маючи Khan, Азербайджан отримає можливість вразити всю територію Вірменії, кавказькі землі Росії і Тегеран, що вже демонструє, наскільки це змінить баланс сил. Так само, якщо у Туркменістану, який є постачальником природного газу на такі гігантські ринки, як Китай та Індія, будуть ці ракети, він буде більш впевненим у протистоянні терористичним загрозам з Афганістану, а також матиме можливість зі своєї території досягти Тегерана".

Таким чином програма збільшення дальності балістичних ракет визначена Президентом Туреччини як один з восьми найважливіших стратегічних військово-технічних напрямків розвитку національного ВПК. Через те, наступним етапом для національних інтересів Туреччини є розробка балістичних ракет з дальністю понад 1000 км.

(Visited 142)