Останнім часом зовнішньополітичний вектор Індії все більше схиляється у бік США. Найважливішими маркерами кардинального зрушення є:

По-перше, чотирибічний саміт з безпеки (QUAD) за участю трьох держав Індо-Тихоокеанського регіону: Індії, Австралії та Японії, що проходив в березні поточного року під головуванням США. Найближча мета QUAD – поетапна трансформація переговорного процесу “четвірки” у військово-політичний альянс для протидії зростаючої агресії Китаю.

По-друге, радикальне нарощування обсягів військово-технічного співробітництва. За останні п’ять років Індія уклала зі США низку ключових угод в оборонній сфері, а саме:

  1. Угоду про військову логістику – The Logistics Exchange Memorandum of Agreement (LEMOA), підписана в серпні 2016 року. LEMOA спрощує процедуру взаємодії військово-морських сил Індії та США.
  2. COMCASA – Угоду про сумісність і безпеку каналів зв’язку, підписана у вересні 2018 року. The Communications Compatibility and Security Agreement дозволила Індії закупити спеціалізоване американське обладнання для шифрування каналів зв’язку.
  3. Базову угоду про обмін та співробітництво в сфері оборони – The Basic Exchange and Cooperation Agreement (підписана в жовтні 2020 року). BECA усунула перепони для покупки Індією нітнього високоточного озброєння. Крім цього, Делі має можливість отримувати від США дані розвідки в режимі реального часу, у тому числі використовувати геопросторову інформацію для нанесення високоточних ударів по ворожих цілям.

До того ж, на тлі багаторічного прикордонного конфлікту між Китаєм та Індією, у 2011-2015 роках США були другою країною в світі за обсягом поставок до Індії озброєння і військової техніки.

За даними SIPRI, у 2016-2020 роках частка імпорту ОіВТ зі США скоротилася на 46 відсотків. Незважаючи на це, Сполучені Штати залишилися четвертою у світі країною за величиною поставок ОіВТ в Індію.

Чому в Пекіні роздратовані діями Москви?

Здавалося б, до чого тут Росія і чому Пекін роздратований саме політикою Кремля? Справа в тому, що Китай вже змирився з існуванням антикитайської коаліції в Індо-Тихоокеанському регіоні, але у Пекіні не розуміють цинічної “візантійщини” з боку Москви.

У Піднебесній уважно стежать за російсько-індійськими перемовинами щодо покупки зенітно-ракетних комплексів С-400. І в китайських ЗМІ піднята хвиля праведних збурень. Вказується, що Народно-визвольна армія Китаю розгорнула російські ЗРК “Тріумф” на кордоні з Індією в районі плато Ладакх. Однак китайцям Росія продала комплекси С-400 з дальністю дії до 250 км. А в Індію має намір поставити комплекси з дальністю дії до 400 км.

Днями Путін і Сі Цзіньпін провели зустріч у форматі відеоконференції, присвячену 20-річчю підписання російсько-китайського договору про добросусідство, дружбу і співробітництво. Формально привітали один одного і оцінили рівень двосторонніх відносин, як стратегічне партнерство.

І хоча було заявлено, що Китай і Росія нібито повністю вирішили прикордонне питання, ця заява піддана різкій критиці з боку китайських лідерів громадської думки і рядових користувачів соцмереж. Риторика китайських блогерів виявилася очікувано жорсткою:

“Сі Цзіньпін прийняв зрадницьку угоду щодо Росії і зажадає, щоб вся партія була лояльною”.

На карті історичних земель острів Сахалін, Хабаровський край і
багато інших російських територій позначені як споконвічно китайські.

Втім, Пекін поки намагається робити добру міну при поганій грі. І все ж, керівництво Комуністичної партії Китаю розлючене через підступні дії “стратегічного партнера”.

А найсмішніше те, що Китай, як ніхто інший зацікавлений у санкціях США, покликаних не допустити угоду між Індією і Росією. Таким чином, російсько-китайські стратегічні відносини можна охарактеризувати, перефразувавши відоме вульгарне прислів’я: “Поважають один одного, а гроші в кухоль”.

(Visited 137)