За останні пару тижнів в американських ЗМІ з’явилася низка повідомлень про можливе оприлюднення нової космічної стратегії. Йдеться про те, що Космічні сили США мають намір опублікувати відкриту частину, так званої, “дорожньої карти” подальшого освоєння космічного простору.

Офіційний Вашингтон поки тримає інтригу щодо змісту згаданого документа. Однак у ЗМІ “злили” кілька тез про те, що “в координації з союзниками і партнерами командування Космічних сил США має намір утримувати перевагу Америки в космосі і, таким чином, домогтися глобального домінування”.

Втім, для тих, хто уважно стежить за тематичними конференціями та симпозіумами, що проходять у США, нічого інтригуючого в цьому питанні не повинно виникнути. Справа в тому, що у період 2 – 4 серпня у штаті Меріленд проходила міжнародна виставка Sea-Air-Space Expo, в ході якої перед вузьким колом запрошених осіб виступив генерал армії Джеймс Х. Дікінсон – командувач Космічними силами США.

У своїй промові генерал Джеймс Х. Дікінсон стисло виклав своє бачення подальшого розвитку Космічних сил США і досить цікаво, із застосуванням алегорій, окреслив основні віхи цієї самої дорожньої карти. Публікуємо для наших читачів найцікавіші уривки з його доповіді.

"Перед командуванням космічних сил США стоїть інтригуюче завдання. Так само, як військово-морський флот захищає наші морські шляхи, ми повинні захищати наші космічні комунікації. Незважаючи на значні відмінності у морському та космічному середовищі, цілі стратегічного рівня військово-морських сил і космічних сил більше схожі, ніж різні. Ми багато чому можемо навчитися один в одного.

Тому я з нетерпінням чекав можливості виступити тут, на симпозіумі з авіації, космосу, а і військово-морських сил. Головний посил полягає в тому, що існує синергія між військово-морськими і космічними бойовими силами. І якщо ми скористаємося цим, якщо ми будемо співпрацювати, кожен з нас буде більш ефективний у наших відповідних місіях для досягнення глобально-інтегрованого стримування і бойової ефективності.

Може здатися, що наші операційні середовища відрізняються. Однак, насправді, вони досить тотожні, щоб демонструвати взаємовигідні рішення. Я думаю, що можливості подальшої інтеграції військово-морського флоту і космічного командування США нескінченні або безмежні.

Сьогодні ми досить добре присутні в космосі. Однак наша здатність вільно діяти в ньому кожного дня піддається серйозним випробуванням. І це мало відрізняється від обставин, з якими флот стикається у спірних світових водах. Такі само проблеми, що виникають в результаті у світовому океані, дуже подібні.

Всього лише 10 тисяч миль по Тихому океану або, наприклад, до Місяця - 238 тисяч миль. Тому військово-морський флот забезпечує морські шляхи сполучення через Тихий океан, а велика частка моєї відповідальності полягає в забезпеченні космічних шляхів сполучення: між нами, Місяцем і тим, що ми називаємо навколомісячною областю. Моя відповідальність також поширюється на зворотний бік Місяця, і далеко за межами прямої видимості, у бік Марса і навіть далі.

Таким чином, моя зона відповідальності включає у себе точки Лагранжа - стратегічно важливі проміжні пункти, де гравітаційні сили Землі і Місяця врівноважують один одного. І ці "гравітаційні колодязі" ідеально підходять для розміщення космічних кораблів, де вони можуть залишатися нескінченно довго з використанням невеликої кількості палива.

Аналогічно на море мають стратегічне значення кілька "точок Лагранжа" - кілька маленьких островів у тихоокеанській комунікації. А загалом, дуже багато спільного у морському та космічному операційному середовищі, щоб ігнорувати взаємні вигоди від нашої зростаючої синергії.

Синергія є моєю постійною метою з п'яти ключових завдань, викладених у моєму стратегічному баченні для Сполучених Штатів. Космічне командування робить акцент на одній з трьох підзадач - підвищенні оперативної сумісності. Вкрай важливо, щоб ми застосували цю ключову задачу і її підзадачу до співпраці між військово-морськими і космічними силами.
(Visited 123)