Спецкор агентства Reuters у Тайбей Імоу Лі (Yimou Lee) опублікував аналітичну статтю про перегони озброєнь у країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону (далі – АТР). Публікація вийшла під назвою “Азіатські країни втягнуті в ракетні змагання, небезпечно перегріті Сполученими Штатами і Китаєм”.

На думку автора статті обстановка в АТР загострюється і навіть відносно невеликі країни, що раніше знаходилися в стороні від геополітичних конфліктів, нарощують арсенал сучасних ракет великої дальності, слідуючи прикладу таких наддержав як США і Китай.

Зокрема, країни, що знаходяться в АТР зосереджені на закупівлі нових ракет і на розробці власних. До того ж, вони змушені лавірувати між Китаєм і США, а їх дії обумовлені двома основними факторами:

  • 1) прагненням забезпечити власну безпеку на тлі зростаючих загроз з боку КНР;
  • 2) бажанням зменшити свою залежність від Сполучених Штатів.

При цьому Імоу Лі, посилаючись на анонімні джерела у військово-дипломатичних колах, стверджує, що до 2030 року увесь Азіатсько-Тихоокеанський регіон буде непомірно “перегрітий” ракетними технологіями. Буквально “напханий” ракетами зі збільшеною дальністю польоту і значною вражаючою здатністю.

Далі Імоу Лі посилається на “закриті” матеріали звіту US INDOPACOM (Індо-Тихоокеанського командування Збройних сил США), в якому нібито йдеться про заплановане додаткове розгортання новітнього озброєння далекої дії уздовж “першого ланцюга островів”, що контролюються Тихоокеанським флотом ВМС США. Де під першим ланцюгом розуміються острова вздовж східного узбережжя Китаю і Росії. До речі, в примітках до статті зазначено, що ця інформація підтверджена агентством Reuters і з інших джерел.

Серед озброєння, що буде розміщено – новітній ракетний комплекс LRHW (гіперзвукова зброя дальньої дії або Long-Range Hypersonic Weapon). Йдеться про ракети, здатні нести боєголовки на відстані більше 2775 кілометрів і зі швидкістю, що перевищує швидкість звуку у п’ять разів.

До того ж, основні американські союзники в АТР працюють над створенням власного ракетного озброєння, зокрема:

  • Австралія оголосила про те, що інвестує 100 мільярдів доларів у розробку сучасних ракет протягом наступних 20 років.
  • Японія також не залишилася осторонь. У країні вранішнього сонця планують охороняти спірні острови за допомогою гіперзвукових ракет, що здатні знищувати китайські військові кораблі.
  • Південна Корея реалізує власну національну програму створення балістичних ракет. Корейська балістична ракета «Хюнму 4» (Hyunmoo-4) має дальність дії 800 кілометрів. І цього цілком достатньо для того, щоб вразити цілі у прибережній зоні КНР (уздовж китайського узбережжя Східно-Китайського моря).
  • Тайвань публічно не оголошував про власну програму створення балістичних ракет. Однак Держдепартамент США схвалив продаж Тайваню десятків американських балістичних ракет малої дальності в грудні минулого року.

Імоу Лі стверджує, що Тайвань, у результаті розробки крилатої ракети “Юньфен” (Yun Feng), також здатний вражати цілі в Китаї.

"Дипломатичне джерело у Тайбеї вказує, що тайванське озброєння традиційно було орієнтовано на захист і запобігання вторгненню Китаю, але останнім часом стає більш агресивним. Грань між оборонним та наступальним характером озброєння стає тонкою"…

При цьому раніше у тайваньських ЗМІ повідомлялось про те, що ракета “Юньфен” має максимальну дальність польоту 1500 км, а її потенціал до поліпшення – до 2000 кілометрів. Таким чином, Тайвань матиме змогу відповісти на агресію Китаю і атакувати цілі не тільки у Шанхаї, але й і безпосередньо в Пекіні.

Підсумовуючи, варто послатися на експертну думку Девіда Санторо. Останній впевнений у тому, що стрімке поширення ракетних технологій в АТР не врівноважує напруженість і не призведе до підтримання миру, а скоріше навпаки: “Розпалює перегони озброєнь, підсилює напруженість і,зрештою, викличе серйозну кризу або ще гірше – війну”.

David Santoro - президент Тихоокеанського форуму, автор кількох монографій з геополітики та ядерних перегонів озброєнь. У минулому науковий співробітник низки провідних зарубіжних наукових установ, таких як: Фонд Стентона (спеціалізувався на питаннях ядерної безпеки), Інститут міжнародних стратегічних досліджень у Лондоні, Центр міжнародного співробітництва при Нью-Йоркському університеті тощо.

Також читайте: “Щорічний звіт міноборони Японії: ризики і загрози в Індо-Тихоокеанському регіоні”.