Влітку цього року російські фабрики фейків викинули свій брудний “товар” на інформаційний простір Індонезії. Кампанія Кремля з дискредитації України вийшла на новий виток після того, як індонезійська організація Global Future Institute (GFI) опублікувала у себе статтю, в якій спробувала очорнити українську крилату ракету “Нептун”. До цього десятки подібних статей з необґрунтованою, брехливою критикою цієї ракети виходили в російських ЗМІ.

Українська розробка стала кісткою в горлі оборонпрому РФ, адже вона не тільки показує високий рівень українських конструкторських бюро, а й завдяки поєднанню “ціна-якість” тіснить росіян з ринків, які ті вважають своєю вотчиною. Все, що можуть конкуренти, так це випустити текст, який схожий на типовий несамовитий крик російських пропагандистів, і навіть віддалено не нагадує аналітику. Єдина мета — очорнити Україну  та вигідно представити на фейковому тлі Росію.

Загадковий експерт Hendrajit

У липні цього року на порталі The Global Review вийшов текст під довгим і категоричним заголовком: “Уряд Індонезії має анулювати Меморандум про взаєморозуміння за контрактом з Україною на закупівлю протикорабельних ракет “Нептун”. Автором значиться виконавчий директор Global Future Institun Херанджит (Hendrajit). Цікаво, що в місяць публікації статті на сайті було 13 тисяч відвідувачів, а у серпні цифра впала до 1850 (аналіз трафіку сайту зроблений за допомогою pro.similarweb.com).

Аномальне падіння трафіку на сайті theglobal-review.com
за серпень 2021 року – зменшення на 85,69% від
загальної кількості відвідувачів у порівнянні з попереднім місяцем.

У статті немає і натяку на аналіз ТТХ ракети, зате з надлишком вистачає маніпуляцій і емоцій. Як думаєте, знайдеться там хоча б один абзац без слова “сумнівно” на адресу “Нептуна”? Сумнівно. 

Але перше, що впадає в око при уважному прочитанні, це недбалість у поводженні з фактами. Вже у другому реченні автор промахується мимо правди на 10 років. Він пише: “5 квітня 2009 року український уряд заявив про успішне випробування”, проте, як випробування проходили 5 квітня 2019-го. Зрозуміло, що в індонезійському інституті майбутнього працюють не роботи, і якщо постаратися, то можна переплутати на клавіатурі “1” і “0”. Ми допускаємо, що це помилка, але далеко не єдина.

Наприклад, автор туманно посилається на якогось “російського експерта Жданова”, який нібито критично відгукнувся про дальність ракети. Можливо в індонезійських новинних стрічках такий російський експерт існує. Але російськомовні сайти вперто посилаються лише на одного Жданова, який не росіянин, а українець, і не критикує, а хвалить “Нептун”.

Перебрехали факти

Втім, чи буде пересічний індонезієць перевіряти прізвища? Він прочитає, що “дальність викликає сумніви”, і не стане вдаватися в сенс написаного. При швидкому читанні можна повірити, що сумніви є: “Особливо в дальності попадання в зону дії системи озброєння противника”. В оригіналі: “Khususnya dalam kemampuan daya jangkaunya untuk memasuki zona operasi dari sistem senjata pertahanan dari negara musuh”.

Зізнаємося, перевести цей набір слів і зрозуміти, що це за “хусуснія …”, було непросто. Але швидше за все, цитата є невдалим перекладом наступного: “До основних недоліків відносять дальність, що вимагає від носія входження в зону далекобійної ППО”. Останнє – цитата з російськомовної статті Wikipedia про радянську та російську крилату ракету Х-35. Із ТТХ цієї ракети була взята і вага бойової частини «Нептуна» – 145. В української крилатої ракети вона – 150. Що стосується заявленої дальності української крилатої ракети, то вона становить до 300 км, і, на думку експертів, обмежена міжнародним договором MTCR .

"Якщо збільшити паливний бак удвічі або втричі, дальність польоту зросте до тисячі кілометрів і більше", - розповідав у коментарі ВВС Сергій Згурець, директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express.

Репутація українців сумнівів не викликає

Треба сказати, що “Нептун” дійсно зовні подібний до ракети Х-35 (а та у свою чергу схожа з американським Harpoon). Ніхто не приховує, що радянська ракета була взята українцями за основу. І на цьому напрямку розгорнута вся міць маніпуляцій росіян, які й підхопив індонезійський портал. Фрази: «Була розроблена майже півстоліття назад», «Як стверджується, проведена в Україні» – наводять на думку, що Індонезії продають радянський мотлох.

При цьому, в одній з українських тюрем сидить шпигун, який намагався отримати для ФСБ РФ секретну інформацію по “Нептуну”. Думаєте, у російських спецслужб є відділ антикваріату?
Насправді український проект – приклад вдалої науково-виробничої кооперації. Маршові двигуни виробляє “Мотор Січ”, головки самонаведення – “Радіонікс”, корпус – Харківський авіаційний завод, пристрої орієнтування в повітрі – «Оризон-навігація». З’єднання, зведення компонентів виконує ГКБ “Луч”. Дані – відкриті, їх ніхто не приховує від світу в цілому й Індонезії зокрема. Чому вони не згадуються в тексті? Репутацію згаданих підприємств під сумнів не поставиш. Продукція України імпортується до багатьох країн світу, серед яких: Бельгія, Польща, Туреччина, Пакистан, Саудівська Аравія та інші.

Факти автора не цікавлять

Але повторимося, факти автора не цікавлять. Ось приклад того, як на правду про “Нептун” нашаровується брехня: 

"Підозрілим є той факт, що перша пробна стрільба була проведена в середині 2017 року, але результати не були опубліковані для широкого загалу". 

Тут зумисне ставиться знак рівності “дорівнює” між “випробуваннями” і “стріляниною”. Але не треба бути виконавчим директором, щоб розуміти, що тестувати можна окремі системи, а не зводити все до точності влучень. Що важливо, перші льотні випробування (успішні результати яких опубліковані) пройшли на початку 18-го року. І до них вже явно дивно було запускати ракету в ціль. При цьому, точність – особливий предмет гордості. Під час випробувань використовувалися найновіші засоби РЕБ, вогнева протидія, і “Нептун” з ними впорався.
 
Чи пишуть про це? Ні. Зате Хендраджит використовує дешевий прийом відсилання до якихось лише йому відомих “декількох надійних джерел”. Ґрунтуючись незрозуміло на чому, він заявляє, що для «Нептуна» дуже складно купити запасні частини. Автор не просто прицільно знищує репутацію нової крилатої ракети, він б’є по площах, робить висновок: ненадійний не “Нептун”, а Україна.

Global Future Institute – Інститут майбутнього: директорів – 8, наукових співробітників – 2

В Індонезії є приказка: “Порожній барабан видає гучний звук”. Подивімось, що ж це за Global Future Institute, заснований у 2007 році.

“На виході тексти, які читає менш ніж сто осіб, якщо немає замовника з бюджетом на рекламу”.

На чолі, як ми вже сказали, стоїть автор «аналітики», виконавчий директор Хендраджит. Крім нього є: директор з розвитку бізнесу, юридичний директор, директор програми геополітики та регіональних досліджень, директор з вивчення архіпелагу та місцевої мудрості, всього – 8 директорів і 1 заступник директора. При цьому наукових співробітників – два, молодших наукових співробітників – три. На виході тексти, які читає менш ніж сто осіб, якщо немає замовника з бюджетом на рекламу.

Судячи із заголовків, статті на сайті носять відвертий антиамериканський характер. Судіть самі: “США ніколи не виносять цінних уроків, коли програють у симуляторах війни”, “Геополітичні зрушення в Афганістані та Центральній Азії змушують американські й західні блоки “вийти з обігу”, “Падіння Сайгона і Кабула доводять, що США – ненадійний союзник”, “Коли Білий дім викриває власну секретну службу”. Іноді дістається Ізраїлю, іноді Китаю.

І на цьому тлі: “Індійсько-російське стратегічне співробітництво стає все міцнішим”. “Здійснення закупівлі Су-35. Стратегічне співробітництво Республіки Індонезія – Росія стає міцнішою”. В топі найпопулярніших статей текст аж від 2009-го року: “Стратегічне значення візиту президента Путіна в Індонезію”.

Якщо дивитися не заголовки, а тексти, то ми знову бачимо викривлену інформацію. Наприклад, ви не знайдете жодного слова про анексію Криму в тексті під заголовком: “Вхід військових кораблів США в Чорне море сигналізує про напругу між США і Росією”. Зате в ньому є явна брехня: “Чорне море далеко від зони нинішнього конфлікту на Донбасі”.

“Нептун” (РК-360МЦ) – універсальна крилата ракета

Треба сказати, що саме анексія Криму й дала поштовх до розвитку протикорабельного комплексу “Нептун” (РК-360МЦ). Українські кораблі залишилися в захоплених Росією портах. Україні довелося терміново шукати дієві засоби для захисту від нападу з моря. Про те, що ця загроза – реальність, свідчить факт захоплення українських військових катерів у Керченській протоці.

Протикорабельний комплекс наземного базування “Нептун” з протикорабельною крилатою ракетою Р-360 призначений для ураження бойових кораблів. Крилата ракета є універсальною і може використовуватися для установки на наземні, а також на морські та повітряні платформи.
На жаль, український бюджет не можна порівняти з російським, контракти на поставку “Нептуна” іншим країнам національному військово-промисловому комплексу життєво необхідні. Зароблені гроші вкладатимуться у тому числі і у посилення обороноздатності України.

А Росія, як ви бачите, не гребує агресивними, недобросовісними методами конкуренції. Республіки колишнього соцтабору, колишні союзні республіки становлять загрозу комерційним інтересам Кремля на міжнародному ринку озброєнь. Проти них намагаються використовувати фейки, витрачають чималі бюджети на їхню рекламу, підгодовують закордонних “експертів” і сумнівні інститути. Проте, на виході – інформаційний продукт, що складається з відвертих побрехеньок, брехливість яких видна навіть нефахівцям.

Читайте також: “Російська стратегія ВТС або коли розум не для танцювання”.