Минулого тижня завершилася 8-ма міжнародна виставка технологій оборони та запобігання стихійним лихам (SITDEF), що проходила в місті Ліма (Перу) і можна підбити деякі підсумки.

У попередній статті ми коротко згадали нюанси закупівель бронетранспортерів для перуанської армії, а також висловили свою думку щодо перспектив турецької промислової групи Otokar на латиноамериканському ринку бронетехніки. А в цій статті обговоримо поточні проблеми авіапарку ВПС Перу та найближчі плани офіційної Ліми щодо його заміни.

Отже, на виставці в Лімі корейська аерокосмічна компанія KAI (Korea Aerospace Industries, LTD) представила моделі трьох зразків авіатехніки: багатоцільового вертольота KUH, багатоцільового винищувача KF-21 покоління 4++ і легкого штурмовика FA-50, розробленого на базі надзвукового учбово-бойового літака KAI T-50 Golden Eagle. При цьому акцент південнокорейського стенду було зроблено на останньому зразку.

На відкритті виставки був присутній нещодавно обраний президент Перу Педро Кастільо, який зупинився, зокрема, біля стенду KAI і навіть вимовив коротку промову з дифірамбами у бік південнокорейського оборонного концерну.

Слід зазначити, що представники силового блоку Перу невипадково підвели президента саме до стенду Korea Aerospace Industries. Справа в тому, що для офіційної Ліми питання заміни морально застарілого авіапарку ВПС – давно наболіла проблема…

Склад і технічний стан ВПС Перу

Авіапарк ВПС Перу досить розрізнений і є своєрідною «солянкою», до того ж невдало скомпонованою. Результатом хаотичної закупівлі протягом кількох десятиліть є наступна картина:

  • МіГ-29 – радянський багатоцільовий винищувач четвертого покоління.
  • Американський легкий двомісний штурмовик Cessna A-37 Dragonfly, модель A-37B. Ця модель із системою дозаправки в повітрі була запущена в серію ще у 1968 році.
  • Французький багатоцільовий винищувач Mirage 2000, розроблений фірмою Dassault в середині 1970-х років.
  • Різні модифікації радянських АН-ів, а також український багатоцільовий транспортний літак Ан-32Б.
  • Fokker 60U – військово-транспортний літак, розроблений однойменною нідерландською авіабудівною компанією. Контракт на придбання чотирьох літаків підписано у 2010 році.
  • Alenia C-27 Spartan – відносно сучасний італійсько-американський військово-транспортний літак, запущений у серію 1999 року.
  • Lockheed L-100-20 Hercules – цивільний варіант знаменитого американського транспортника, знятий з виробництва у 1992 році.
  • КТ-1P – експортна версія базового навчально-тренувального турбогвинтового літака розробленого Korea Aerospace Industries та Агентством оборонних розробок (ADD) для ВПС Південної Кореї. 2015 року Перу закупила 20 літаків на загальну суму 200 мільйонів доларів. Внаслідок виконання цього контракту ВПС Перу протягом двох років (до 2017 року) частково замінили морально застарілі літаки: італійський штурмовик Aermacchi MB-339 та бразильський турбогвинтовий навчально-бойовий літак Embraer EMB 312 Tucano.
  • Радянський транспортний вертоліт Mі-171 та ударний вертоліт Мі-25, які експортувалися за часів СРСР, як правило, до країн Третього світу, що не входять до Варшавського договору.
  • Американський багатоцільовий вертоліт Bell 412, запущений у виробництво 1981 року.

Такий специфічний авіапарк призначений не стільки для відображення агресії зовнішнього ворога, як для боротьби з внутрішнім: мафіозними структурами, що спеціалізуються на висадці кокаїнових плантацій та нелегальному видобутку корисних копалин. Також армійська авіація використовується у Перу для ліквідації наслідків стихійних лих.

Однак неоднорідність перуанського авіапарку призводить до великих фінансових витрат на утримання та технічне обслуговування літаків. Допустимо, лише на обслуговування десяти винищувачів Mirage-2000 в оборонному бюджеті Перу на 2021 рік передбачено 8,5 млн. доларів США. До речі, це третій етап модернізації французьких винищувачів. Всього зараз модернізовано 31 «Міраж». А модернізація одного Lockheed L-100-20 Hercules цього року коштувала 6 мільйонів доларів США.

Загалом у керівництві перуанських ВПС давно мусується питання придбання 24 винищувачів на заміну легких американських штурмовиків Cessna A-37 Dragonfly, які морально застаріли. Як наслідок, особлива увага перуанських військових до продукції Korea Aerospace Industries є цілком закономірною.

Серед основних претендентів: південнокорейський FA-50 та російський Як-130. Тим часом, незважаючи на те, що російський навчально-бойовий Як-130 на порядок дешевший (приблизно 15 млн доларів США), перуанські військові схильні до покупки саме FA-50 виходячи з наступних принципових позицій:

  • По-перше, корейці озвучили загальну суму контракту в 1 млрд доларів за 24 літаки FA-50 (вартість одного приблизно 41,6 млн доларів США), куди входить, у тому числі, передача технології в рамках офсетної угоди. А росіяни, за твердженням перуанської сторони, підписувати офсетний договір не поспішають.
  • По-друге, офіційна Ліма, незважаючи на давню історію російсько-перуанського військово-технічного співробітництва, не приховує свого скепсису щодо російської бойової авіації. Місцеві експерти, не кривлячи душею, наголошують: “авіоніка у росіян залишається сильно позаду”.

До того ж, міжнародні санкції щодо РФ не додають впевненості перуанцям в успішності співробітництва у цьому напрямку. Принаймні в Індонезії у травні поточного року російські “Які” “пролетіли” і Джакарта придбала саме південнокорейські навчально-бойові T-50 Golden Eagle.

Втім, наскільки згадані плани здійснюватимуться – це вже друге питання. Два роки поспіль оборонний бюджет Перу зазнає значного скорочення. І якщо таким планам і судилося здійснитись, то не раніше 2023 року.

(Visited 212)