Інформаційне бюро Державної ради Китайської народної республіки опублікувало Білу книгу “Експортний контроль Китаю”. Слід зазначити, що це друга спроба Піднебесної систематизувати (і ввести у відкриту площину) національне законодавство у сфері експортного контролю. Перша – відбулася у жовтні 2020 року, коли було опубліковано “Закон про експортний контроль”.

У передмові до нормативного документа наголошується, що КНР покладає на себе відповідальність (з глобального погляду) виконувати власні міжнародні зобов’язання у сфері експортного контролю, а також зобов’язується постійно вдосконалювати правову систему та систему управління експортним контролем.

"Як постійний член Ради Безпеки ООН та найбільша країна у світі за обсягом торгівлі промисловими товарами, Китай завжди ґрунтувався на принципах підтримки національної безпеки, збереження миру у всьому світі та регіональної безпеки. Вступаючи в нову еру, під керівництвом Сі Цзіньпіна, що веде до соціалізму з китайською специфікою, Китай дотримується загальної концепції національної безпеки та більш активно інтегрується у процес економічної глобалізації".

Незважаючи на досить пафосну вступну частину, сама Біла книга більш розрахована на внутрішнє споживання, ніж на зарубіжних експертів. Документ покликаний побудувати ефективну систему управління експортним контролем, і, найголовніше, скоординувати роботу величезної кількості державних структур та відомств, задіяних у системі експортного контролю Китаю. А сказати, що вона надміру заплутана і складна навіть для китайців – нічого не сказати.

Так, експорт ядерної продукції регулюється Міністерством комерції спільно з Агентством атомної енергії Китаю (CAEA). Експорт біологічної продукції подвійного призначення регулюється Міністерством комерції спільно з Міністерством сільського господарства та розвитку села, Міністерством охорони здоров’я, Національною комісією охорони здоров’я та ще десятком інших відомств. А експорт ракетних технологій регулюється Міністерством комерції спільно з Державним комітетом з питань оборонної науки, техніки та промисловості, Департаментом розробки обладнання Центрального військового комітету, а також іншими установами та відомствами.

З моменту публікації Закону про експортний контроль, китайські бюрократи засукавши рукави старанно взялися за написання нових нормативних актів та систематизацію всієї правової бази у сфері експортного контролю. На підготовку та актуалізацію правової системи витратили понад рік.

Щоб забезпечити ефективне впровадження Білої книги, Національний департамент управління експортним контролем Китаю скасував величезну кількість застарілих відомчих інструкцій, положень та правил. При цьому намагався закласти в оновленій нормативній базі ефективний взаємозв’язок між різними учасниками системи експортного контролю КНР.

На додаток до Закону про експортний контроль було внесено редакції або повністю прийнято нові закони про зовнішню торгівлю, про національну безпеку, про безпеку даних, про ядерну безпеку, про митницю, про адміністративне ліцензування, про адміністративні та кримінальні покарання.

За заявою офіційного Пекіна,на сьогодні Китай практично повністю сформував ефективну правову систему експортного контролю, яка пов’язує закони, адміністративні норми та відомчі правила з чіткою ієрархією та скоординованою структурою.

Проте, з урахуванням специфіки країни, перевірити наскільки ефективно та скоординовано запрацює система експортного контролю у Китаї, після публікації Білої книги, буде досить складно. Доведеться повірити китайцям на слово.

Читайте також: “Повернення Піднебесної в історію та до культу особи”.

(Visited 315)